Дистанційне навчання 9клас, історія України

17.03.2020.

Тема. Економічний розвиток України на поч. ХХ ст.

 

Завдання і короткий конспект

 https://drive.google.com/file/d/1esZlrLBQWZscHViMHq67NiLyygVRX3IG/view?usp=sharing

 

Корисне відео за темою

 https://www.youtube.com/watch?v=gVGsdBszL7w

 

31.03.2020.

Тема. Особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України на початку XX ст.

 

Завдання.

Опрацювати самостійно § 24. с. 210 – 215. Дати письмові відповіді на питання 1-7 с. 216 (коротко в зошит)

 За бажанням заповніть таблицю с. 216

«Українські партії Наддніпрянської України на початку XX ст.»

Короткий конспект

 У суспільно-політичному житті Наддніпрянської України в умовах загострення соціальних суперечностей початку XX ст.
співіснували різні напрямки — російський, єврейський, український тощо.
В українському русі на початку XX ст. (до революції 1905—
1907 рр.) склалися три течії: соціалістична, ліберально-демократична і націоналістична. Усі вони тоді перебували у стадії організаційного та ідейного становлення. Особливістю їхнього розвитку було те, що соціальну базу становила майже виключно українська інтелігенція.
Розв’язання тогочасних гострих соціальних проблем більшість
представників партій українського напрямку пов’язувала з реалізацією соціалістичної ідеї.

 

Корисне відео за темою

Економічний та суспільно-політичний розвиток України поч. ХХ ст. (укр.) ЗНО з історії України.

https://www.youtube.com/watch?v=gVGsdBszL7w 

 

02.04.2020.

 

Тема. Події російської революції 1905-1907 рр. в Україні.

 

Завдання.

Опрацювати самостійно § 25. с. 216 – 225. Усно відповісти на питання с.225

Короткий конспект

 Революція 1905—1907 рр. була однією з найважливіших
подій суспільно-політичного життя Російської імперії та вплинула
на розвиток усіх народів, що перебували в її складі.
У роки революції активізувався й політизувався український національний рух, позитивні зрушення відбулися в національнокультурному житті українців.
Участь у діяльності I та II Державних дум дали змогу українцям
Наддніпрянщини вперше набути досвіду парламентської діяльності.
І хоча жодного закону, корисного для України, прийнято не було, депутати-українці, об’єднавшись у громаду, мали можливість висловити національні потреби народу і закарбувати їх у суспільній думці.

 Панцерник «Потьомкін».
Початок ХХ ст.

Корисне відео за темою

Україна під час Першої російської революції 1905-07 рр. (укр.) ЗНО з історії України.

https://www.youtube.com/watch?v=ygwv0pfleI0&t=4s 

 

 

07.04.2020.

Тема.  Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр. Столипінська аграрна реформа та її вплив на розвиток Наддніпрянської України.

 

Завдання.

Опрацювати самостійно § 26. с. 226 – 234. Усно відповісти на питання 1-11 с.234.  Питання 12-13 письмово в зошит.

Петро Столипін

Короткий конспект

 Столипінська аграрна реформа мала розв’язати земельну
проблему та перешкодити спалаху нової революції. Цієї мети було
досягнуто лише частково: деякі соціальні суперечності реформа
розв’язала, однак спричинила появу нових.
Українські політичні партії в умовах післяреволюційної реакції
змушені були згорнути свою діяльність або шукати нові форми роботи.
У післяреволюційний період умови для розвитку українського національно-культурного руху були несприятливими: розгорталися переслідування української культури, закривалися українські громадські установи тощо.
У III та IV Державних думах обговорення українських питань,
хоча й безрезультатні, сприяли приверненню уваги громадськості Російської імперії до проблем українства.

 

Мендель Бейліс

 Справа Бейліса. 

Із метою відволікти населення від боротьби проти самодержавства царський уряд намагався поширити на українські землі антисемітські настрої. У роки революції російські чорносотенні організації вчинили єврейські погроми, причому поліція трималася осторонь цих подій.
Навесні 1911 р. в одному з київських ярів було знайдено тіло 13-річного школяра Андрія Ющинського. І хоча поліція викрила вбивць, члени російських чорносотенних організацій почали поширювати чутки, ніби це зробили євреї з ритуальною метою. За підозрою у скоєнні злочину заарештували працівника цегельні Менделя Бейліса, батька п’ятьох дітей. Розпочавши судовий процес, самодержавство намагалося спровокувати єврейські погроми. Справа Бейліса тривала майже два роки і завершилася великим судовим процесом у Києві. На захист М. Бейліса виступила українська та російська демократична громадськість. Гнівний протест проти провокацій царизму висловили М. Грушевський, А. Шептицький, С. Єфремов, В. Короленко. Суд присяжних виправдав М. Бейліса.

 

Корисне відео за темою

 

Україна напередодні Першої світової війни (укр.) ЗНО з історії України.

https://www.youtube.com/watch?v=B0pyC9WO2Vc 

10.04.2020.

Тема. Узагальнення знань за темою "Українські землі у складі Російської імперії на поч. ХХ ст."

1 рівень (1 бал)

1.1.   Виключіть зайве?

А) Бунд; Б)УДП; В) УРП; Г)УНП

1.2. В якому році відбулася Столипінська аграрна реформа?

А)1906р.; Б)1912р.;В)1922р.;Г)1890р.

1.3. Вкажіть дату «кривавої неділі»?

А)16 січня 1905р.;Б)9 січня 1905.;В)9 січня 1906р.;Г)16 січня 1906р.

1.4. Вкажіть курівника УНП?

А) С.Петлюра;Б)В.Винниченко;В)М.Міхновський;Г)С.Єфремов

2 рівень (1 бал)

2.1. Розставте в хронологічній послідовності?

А)Створення УДП, УРП;

Б)Створення РУП;

В)Створення УНП;

Г)Створення ТУП;

Д)Створення УДРП.

2.2. Знайдіть логічні пари?

1. УРП                                  а)О. Лотоцький, В. Чехівський

2. УДП                                 б)С. Єфремов, Б. Грінченко

3. РУП                                  в) В. Винниченко, С. Петлюра

4. УНП                                  г) М. Міхновський

5. УСДРП                             д) М. Русов, Д. Антонович

2.3. Пов`яжіть дату з подією?

1.9 січня 1905р.         а)Повстання Чорноморського флоту на чолі з П. Шмідтом

2.14 червня 1905р.           б) «Кривава неділя»

3.жовтень 1905р.              в)Всеросійський страйк

4)листопад 1905р.    г)Повстання на панцернику «Князь Потьомкін Таврійський»

3 рівень (1 бал)

Дайте відповідь на питання?

3.1. Хто такі чорносотенці?

3.2. Вкажіть причини Столипінської аграрної реформи?

4 рівень (3 бали)

4.1. Опишіть стан економіки на українських землях в складі Російської Імперії на початку ХХ ст.





14.04.2020.

Тема. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX ст.

 

Завдання.

Опрацювати самостійно § 27. с. 237 – 240.  Питання 1-6 письмово в зошит.

 

Короткий конспект

 На західноукраїнських земелях активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер, — нафтова, озекеритна, лісопильна, борошномельна, соледобувна. На початку
XX ст. на Галичину загалом припадало 4—5 % світового видобутку нафти.
Для цього періоду було характерне інтенсивне проникнення іноземного капіталу (австрійського, німецького, англійського, американського, французького, бельгійського), який майже повністю контролював промисловість краю та по-хижацьки експлуатував його природні багатства.
Західноукраїнські землі поступово перетворювалися на ринок збуту для підприємств більш розвинених регіонів Австро-Угорщини.
Злиденне становище більшої частини населення стимулювало трудову еміграцію.

 

Корисне відео за темою

 

Західноукраїнські землі на поч. ХХ ст. (укр.) ЗНО з історії України.

https://www.youtube.com/watch?v=BIgnQHRPaKM 

 

21.04.2020.

23.04.2020.

28.04.2020

Тема. Суспільно-політичне життя
на західноукраїнських землях на початку XX ст. (на 3 урока).

Завдання.

Опрацювати самостійно § 28-29. с. 240 – 249.  Питання 1-10 письмово в зошит.

На початку XX ст. вагомі здобутки українського національного руху в Галичині перетворили її на «український
П’ємонт».Унаслідок наполегливої боротьби українці Галичини, спираючись на свої політичні партії, змогли досягти певних результатів у боротьбі за український університет, загальне виборче право та реформу крайового статуту.

30.04.2020.

Тема. Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.

 

На початку XX ст. греко-католицька церква, як і в попередньому
столітті, відігравала важливу роль у житті українців Галичини й Закарпаття. Багато зробила вона для українського національного відродження, захисту прав та інтересів українців. Проте наприкінці XIX ст., коли український рух став набувати переважно світського характеру, відносини між греко-католицькою церквою та його провідниками загострилися. Ситуація змінилася, коли Галицьку греко-католицьку митрополію
очолив Андрій Шептицький.

 

Андрій (Андрей) Шептицький (1865—1944).

 

 Андрій Шептицький (1865—1944) — просвітитель, громадськополітичний діяч, доктор теології, архієпископ, що відіграв важливу роль в українському національному русі. 17 грудня 1900 р. він був призначений митрополитом грекокатолицької церкви (1900—1944). Діяч доклав чимало зусиль для того, щоб греко-католицька церква остаточно відмовилася від союзу з москвофілами, перейшла на народовські позиції і як впливова сила приєдналася до українського національного руху
в Галичині. Упродовж свого життя А. Шептицький послідовно боровся за ідею незалежної України, підтримував ті політичні сили західноукраїнських земель, які відстоювали її автономний статус у 1900—1920 рр.
Митрополит став засновником Українського національного музею у Львові (1905 р.). завдяки його допомозі в музеї було зібрано одну з найбільших у Європі колекцій ікон. А. Шептицький надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття освіти в кращих навчальних закладах Європи. У 1903 р. він заснував
у Львові Народну лічницю, яка пізніше перетворилася на сучасну лікарню. Митрополит був ініціатором створення та засновником Земельного банку у Львові
(1910 р.), підтримував діяльність українських культурнопросвітніх
товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».
Відстоюючи інтереси українців Галичини в Галицькому сеймі та Палаті панів австрійського парламенту, А. Шептицький порушував питання про запровадження загального виборчого права, реформування системи виборів до Галицького крайового
сейму, створення українського університету у Львові.

 На початку XX ст. в Закарпатті греко-католицька церква в умовах мадяризації краю поступово втрачала позиції лідера національного руху русинів. Роль захисника інтересів русинів намагався відігравати єпископ
Мукачівської єпархії в 1891—1912 рр. Юлій Фірцак (1836—1912). За його підтримки в краї відновилася діяльність «Товариства Св. Василія Великого». Зусиллями його членів був виданий «Буквар» для закарпатських
русинів і розпочалося видання тижневого часопису «Наука». 

Юлій Фірцак (1836—1912).

 

За наполяганням єпископа, занепокоєного занепадом господарства й бідуванням селянства в краї, у 1897—1901 рр. угорська влада здійснила в Закарпатті низку реформ, що дістали назву «рутенська акція».
Він також став ініціатором створення учительської семінарії для дівчат в Ужгороді (1902 р.). Однак загалом греко-католицька церква в Закарпатті відійшла від участі в національній боротьбі русинів й дедалі більше перетворювалася на провідника мадяризації. Реакцією на це стало збільшення серед віруючих прибічників православ’я.

Завдання. Переглянути відео про Андрея Шептицького.

 

Корисне відео за темою.

Митрополит Андрей Шептицький | Пишемо історію.

https://www.youtube.com/watch?v=diwYL3aNCUI 

 

 

 

05.05.2020. і 07.05.2020.

Тема. Культура України
в середині XIX — на початку XX ст. Розвиток освіти й науки.

Незважаючи на відсутність української державності, у другій половині XIX — на початку XX ст. відбувалося формування основ української національної освіти та науки.
У цей час у системі освіти на українських землях відбулися позитивні зрушення, зумовлені потребами часу. Проте ні Російська імперія, ні Австро-Угорщина не сприяли розвитку освіти українською мовою.
Однією з найскладніших проблем залишалася українізація школи.
Українська національна наука гуртувалася навколо Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Ця науково-культурна громадська організація відігравала роль своєрідної всеукраїнської Академії наук.
У науці цього періоду особливо вагомими були здобутки україн-
ських вчених-природознавців.

 

Завдання.

Опрацювати самостійно § 30-31. с. 253 – 262.  Питання 1-5 письмово в зошит. с 262.

 

 

12.05.2020.

Тема. Українська література, театр, музика в другій половині XIX — на початку XX ст.

Друга половина XIX — початок XX ст. були складним
періодом у розвитку української культури. Незважаючи на труднощі й за відсутності підтримки з боку держави, культура збагатилася визначними здобутками майже в усіх провідних галузях.
Відбулося становлення української національної літератури, театру та класичної музики. Наприкінці XIX ст. вже було неможливо заперечувати існування національної української культури.

 

Завдання.

Опрацювати самостійно § 32. с. 253 – 269.  Питання 1-5 усно с. 269.

 

 

Корисне відео за темою.

Українська освіта й наука др. пол. ХІХ ст. (укр.) Історія України нового часу.

 https://www.youtube.com/watch?v=kTBzKrAGPsQ

 

Культура України початку ХХ ст. (укр.) ЗНО з історії України.

https://www.youtube.com/watch?v=5c_8J3QSDvY

 

 

 

14.05.2020.

Тема. Українське образотворче мистецтво та архітектура в другій половині XIX — на початку XX ст.

 Період другої половини XIX — початку XX ст. позначився новими здобутками в розвитку українського образотворчого мистецтва та архітектури. Саме в цей час спостерігалося піднесення в розвитку культури.
Видатні українські митці здобули світове визнання та стали засновниками нових мистецьких стилів, які визначали обличчя світової культури в наступному столітті.

 

Завдання.

Опрацювати самостійно § 33. с. 269 – 274.  Питання 1-5 письмово с. 274.

 

Корисне відео за темою.

 

Культура України в другій половині XIX - на початку XX ст.

https://www.youtube.com/watch?v=erjs3JyRpF4

 

 

 

 

19.05.2020.

Тема. Традиції та побут української сім’ї.

Станом на початок XX ст. у побуті населення українських
земель відбулися суттєві зміни. Вони були викликані стрімким
розвитком технологій виробництва та процесами модернізації, що охопили суспільство, насамперед урбанізацією, зміною ролі жінки, зростанням освіченості тощо. Зміни в побуті обумовили певні зрушення й у звичаях і традиціях українського населення. Такі процеси також були характерні для інших країн та народів за доби індустріалізації. Проте на українських землях вони мали свої особливості (збереження патріархальності в сімейних відносинах, прив’язаність до землі значної частини міщан та інше). Спосіб життя окремих людей визначався їхніми матеріальними можливостями, рівнем освіти, культури, духовними потребами. Нові риси побутової культури проявлялися насамперед у житті населення великих і середніх міст.
Наприкінці XIX ст. зміни призвели до остаточного розпаду вели-
ких патріархальних родин, які під одним дахом об’єднували декілька поколінь і сімей. Цей процес розпочався в XVI ст. У XIX і на початку XX ст. велика патріархальна сім’я зустрічалася як виняток тільки в таких місцевостях, як Полісся, гірські райони Закарпаття. Панівною формою української сім’ї залишалася мала родина, у складі якої в середньому було п’ятеро-шестеро осіб.
Головою та розпорядником усіх господарських робіт у сім’ї був
батько. Іноді старший син ще за життя батька отримував право вести господарство. Розпорядок дня залежав від господарського стану сім’ї, розміру господарства, наявності працездатних членів сім’ї, пори року.
Спадкоємцями майна після батька, як правило, були сини, що отримували рівні частки, за винятком молодшого. Йому належала більша частка, якщо з ним залишалися жити старі батьки після розділу.
Особисту власність жінки становило тільки майно, що входило
в посаг (іноді навіть із земельним наділом). Воно мало назву материзни. Материзна ніколи не включалася в загальносімейне майно, не ділилася між членами сім’ї, а передавалася у спадщину по жіночій лінії. Дочки в родині були в підлеглому становищі. Після заміжжя вони переходили в чужий рід, у чужу сім’ю, і тому їм не належало частки в загальносімейному майні.

  Виховання та догляд за дитиною були обов’язком матері, однак їй часто доводилося на весь день залишати малюків на старших дітей або зовсім без нагляду.
Дитину рано починали годувати однаковою з дорослими їжею. Любов і турбота у вихованні поєднувалися з вимогливістю, прищепленням побутових звичок і трудових навичок. Діти в родині росли в дусі послуху й поваги до рідних і старших.
Виховувати намагалися не покаранням, а словом і прикладом. Особливо засуджувалися лінь, недбале ставлення до праці. Для розваг у дітей було дуже мало часу.
Вони допомагали по господарству, наглядали за молодшими братами й сестрами, пасли худобу тощо. Матеріальна незабезпеченість часто змушувала батьків посилати дітей-підлітків на заробітки.

 

Корисне відео за темою.

 

Традиції української сім'ї. 

https://www.youtube.com/watch?v=waythrd6wlU

 

 

 

21.05.2020.

Тема.Узагальнення.

1. Назвіть події, що були вирішальними в розвитку української культури середини XIX — початку XX ст. Обґрунтуйте свій вибір.
2. Поясніть значення понять і термінів: нація, меценат, емансипація, реалізм, український модерн, еклектизм.
3. У яких українських містах на початку XX ст. працювали університети?
4. Поміркуйте, чому перший український професійний театр, заснований у 1882 р., називали «Театром корифеїв». Назвіть імена видатних українських драматургів та артистів тієї доби.
5. Заповніть таблицю «Розвиток української культури в середині XIX — на початку XX ст.».
Галузь культури. Відомі діячі. Здобутки.
6. Порівняйте розвиток освіти в Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях.
7. Складіть опис одного з творів мистецтва (картина, скульптура, архітектурна пам’ятка) українських майстрів середини
XIX — початку XX ст.
8. Назвіть факти, які підтверджують, що українська культура
середини XIX — початку XX ст. не поступалася кращим зразкам світової культури.