Сторінки

четвер, 31 грудня 2015 р.



Нехай 2016 рік розпочнеться для вас зі справжнього новорічного дива. Бажаю здійсненнся ваших заповітних мрій та затишку в родині.

пʼятницю, 4 грудня 2015 р.

середу, 2 грудня 2015 р.

Міжнародний день інвалідів відзначають З грудня.

Інвалідність - це не вирок!!!!! Життя продовжується !!!!! не будьте байдужими!!!!!


Його проголосила Генеральна Асамблея ООН в 1992 році в кінці Десятиліття інвалідів на 47-й сесії у спеціальній резолюції. Проведення цього дня в Україні встановлено Указом Президента від 27.11.1993 № 566/93.





Генеральна Асамблея ООН закликала держави – члени ООН проводити подальшу інтеграцію в життя суспільства осіб з інвалідністю. Міжнародний день інвалідів привертає увагу до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя, акцентує увагу суспільства на переваги, які воно отримує від участі інвалідів у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з обмеженими фізичними можливостями. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю в 1982 році і названа Десятиліттям інвалідів.
На сьогодні рівень інвалідізації мешканців планети становить більше 1 мільярда людей, або 15 відсотків населення Землі.За даними голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяни Бахтеєвої, нині в Україні понад 2 мільйона 800 тисяч людей мають статус інваліда. Це 6,1 відсотка до загальної кількості населення. І майже 80 відсотків інвалідів – це люди працездатного віку. Головною причиною інвалідності у дорослих є хвороби системи кровообігу (35%), на другому місті – новоутворення, в тому числі злоякісні (23%), травми (8%), хвороби кістково-м’язової, ендокринної, нервової системи, психічні розлади та ін. Саме це обумовлює головну спрямованість роботи фахівців профілактичної медицини – подолання шкідливих звичок та нездорової поведінки киян, як факторів ризику головних причин інвалідності. Серед дитячого населення України – 2 відсотка інвалідів, або понад 167 тисяч дітей. Серед причин дитячої інвалідності на першому місці – вроджені порушення, далі — хвороби центральної нервової системи та розлади психіки і поведінки, великою мірою залежить від стилю життя батьків.
Наша держава взяла на себе і виконує конкретні зобов'язання щодо матеріального забезпечення інвалідів, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надала ряд пільг, конституційно гарантувала рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють практично усі аспекти життя людей з інвалідністю. Зокрема, це закони України:
  • «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;
  • «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали — внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
  • «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;
  • «Про психіатричну допомогу» та інші нормативно-правові документи.
Створення робочих місць для інвалідів - питання, яке потребує першочергового вирішення. Бо розміри пенсій, на жаль, не дозволяють цим людям сидіти вдома або подорожувати світом. Крім того, людина з вадами має відчувати себе повноцінним членом суспільства.
Звісно, сучасне суспільство вже переймається проблемами інвалідів. Втім, як свідчать розповіді людей з особливими потребами, досить часто медичні працівники "не радять" їм мати дітей, або й взагалі відмовляються приймати пологи у інвалідів, не бажаючи мати проблем. Між тим ці люди особливо тягнуться до сімейного затишку і потребують тепла рідних рук. Тож якось нам усім разом треба вже переломити стереотипи своєї поведінки, щоб інвалідам, яких обійшла доля, було затишно жити з нами поруч.
На долю цих людей випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. Їх мужність та оптимізм - взірець для інших. Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.
Як і інші соціально пригноблені категорії, інваліди об'єднуються в первинні організації для того, щоб виражати свої погляди, вимагати дотримання своїх громадських прав. Як правило, цього дня проводяться різноманітні форуми, публічні дискусії у ході яких окреслюються тенденції, шляхи та засоби, якими інваліди та їхні родини можуть досягти духовної та матеріальної незалежності в житті.
У цей День всі повинні приєднатися до цієї міжнародної ініціативи і побажати всім, хто не байдужий цій проблемі, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності інвалідів ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність - це не вирок. Практика показує, що інваліди можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

пʼятницю, 27 листопада 2015 р.

У четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв голодоморів. Акція “Запали свічку” відбудеться в Україні 28 листопада.

Цього року подія припадає на 28 листопада. Традиційно о 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання. Після цього всі охочі несуть свічки до пам’ятників жертвам і запалюють свічку в своєму вікні. Долучайтеся до акціїї--запаліть свічку в пам'ять про загиблих...

пʼятницю, 13 листопада 2015 р.

13 листопада в Зорянському НВК відбулася загальношкільна виховна година, присвячена вшануванню пам’яті Андрея Шептицького – митрополита Галицького греко-католицької церкви. Вчитель історії Журавель М.М. розповів про життєвий шлях митрополита, наголосив на його благочинні вчинки у часи Голодомору і Другої світової війни. А.Шептицький сприяв формуванню громадських почуттів, свідомої соціально активної позиції, патріотизму.

суботу, 17 жовтня 2015 р.

17 жовтня 2015 року ми в черговий  раз вирушили в похід Зоря-Марганець-Марганецькі плавні-Зоря.
Марганецький залізничний вокзал.

Ми біля Рудоремонтного заводу.

Парк Артема.


Марганецький краєзнавчий музей

Цікава розповідь про марганецьких партизанів


У сквері Перемоги.

четвер, 15 жовтня 2015 р.

Учні Зорянського НВК До ДНЯ Захисника Вітчизни

Прапор подарований бійцями 93 ОМБр учням Зорянського НВК

четвер, 11 червня 2015 р.

Добровольці Божої чоти - фільм про кіборгів ДАП


Це повнометражний документальний фільм про захисників Донецького аеропорту. Фільм — історія творення нової української армії.
Народ, що повстав, скидає кримінальний уряд і виганяє васалів Російської імперії, але колонізатор кидає проти України війська та захоплює частину території. Президент України підписує угоду про перемир'я та лінію розмежування сторін. За цією угодою, міжнародний аеропорт Донецька опинився за лінією. Але патріоти-добровольці не згодні віддавати його ворогові. 242 дні тривала героїчна оборона, аж врешті під прицільним обстрілом танків будівля аеропорту завалилась.

Люди витримали, не витримав бетон

Тривалість 82 хв.
Режисери: Леонід Кантер, Іван Ясній
Музика: "Кому вниз" та Олексій Бик
Добровольці Божої чоти

вівторок, 14 квітня 2015 р.

Берсерки

Берсерк («ведмежа сорочка») — люті воїни в скандинаво-германському світі, здатні бездумно крушити все на своєму шляху.
Початкове значення слова — «перевертень», «людина-ведмідь».
У «Молодшій Едді» зазначається, що сильні вояки мали швидку реакцію і ставали берсерками за велінням Одіна.
У сагах, берсерками часто називали убивць та грабіжників.
Особливо численні згадки про воїнів-звірів знаходимо у скандинавських сагах, де вони фігурують під назвою «берсеркерів» («тих, що перевтілилися у ведмедів»). Вони імпульсивні, люті, жорстокі, безсоромні, схильні до оргій. Їхній бог — Вотан або Одін, ім'я якого означає «скажений, шалений, несамовитий, лютий». Замість одежі одягають вовчу чи ведмежу шкіри, перед боєм уводять себе у бойовий транс ритуальними танцями та наркотичними напоями. У бій берсеркери йшли першими, виючи, гризучи щити, зриваючи з себе лати і одяг. Сага про інглінґів сповіщає, що «бог Одін зробив так, щоб його мужі билися без панцирів і були безумні як пси чи вовки». їх не можна вразити зброєю, і падають вони на полі бою не від ран, а від утоми.
Спочатку берсеркери були членами чоловічих військових союзів первісних германців, в яких відбувалася ініціація молоді. Наслідуючи римських вельмож, що оточували себе охоронцями, германські вожді створювали військові ватаги — комітати. Ці прообрази лицарських дружин середньовічної Європи спочатку комплектувалися переважно з професійних воїнів берсеркерів. Таким комітатом була дружина київських князів IX–X століть.
Протягом І тис. н. е. берсеркери — постійні члени лицарських ватаг різних країн Європи. Тому середньовічна геральдика така багата зображеннями звірів: левів, ведмедів, вовків, а воїни й донині часто порівнюються з дикими звірами («хоробрий як лев», «буй тур Всеволод»). Перевтілюючись у звіра під час бою, берсеркер, за повір'ям, вночі обертався справжнім вовком чи ведмедем. Звідси походять численні легенди народів Європи про вовкулаків, песиголовців, перевертнів.
У IX–XI століттях берсеркери становили основу війська вікінгів. Однак імпульсивність і некерованість воїнів-звірів поступово входять у протиріччя з централізованою королівською владою та християнською релігією, що поширюється на тоді в Європі і стала основою королівської заборони берсеркізму, через те, що в запалі бою нищили своє війско.. Починаючи з XI століття, слово берсеркер вживається переважно в значенні «ізгой» і набуває негативного змісту замість героїзації. У скандинавських сагах, записаних у XIII столітті, берсеркери — істоти, що викликають жах, відразу і перебувають поза законом.
У сазі про Вотнедала розповідається про єпископа Фредеріка, що приплив до Ісландії, де виявилося багато берсеркерів. У приступах шаленої люті вони творять насильства, викрадають жінок, тероризують населення, виють, мов пси, гризуть щити, ходять по розпеченому вугіллю. Всіх незгодних берсеркри вбивають на поєдинках. Єпископ вчить паству відлякувати їх вогнем, забивати кілками (бо залізна зброя їх не бере) і скидати трупи до яру.
У Скандинавії легенди про берсеркрів та вовкулаків живуть дуже довго. Ще у XIX столітті в Данії вірили, що той, хто вдягне ведмежу шкіру, перетвориться на ведмедя.

вівторок, 17 лютого 2015 р.